КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ( ЯСЛА-САДОК) №69 ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

 





Виховна робота

 

Дитина в соціумі

 

Наші завдання виховувати у дітей:

·  пошану до законів України;

·  уміння дотримуватися правових обов’язків та користуватися своїми правами;

·  почуття гордості за себе, за свою індивідуальність, гідність, впевненість у своїх можливостях;

·  шанобливе ставлення до рідних, знайомих, відчувати межу припустимої поведінки;

·  почуття приязні, щирості, жалю, відповідальності, безкорисливості, вдячності, любові у взаєминах з іншими;

·  почуття відповідальності за доручену справу, результат якої важливий для навколишніх;

·  готовність радіти успіху ровесника, розділяти його засмучення, допомагати в разі необхідності;

·  негативне ставлення до будь-яких форм насильства;

·  бажання виконувати правила співжиття у сім’ї, сумлінно виконувати власні обов’язки

 

З формуванням у дітей уявлень про добро і зло, права й обов’язки, правду і неправду, чесність, честь тісно пов’язані відповідні моральні почуття. Протягом дошкільного дитинства дорослі повинні розвинути такі моральні якості:

·  почуття власної гідності. Дитина відчуває гордість за добре виконану роботу, гідний вчинок, свою поведінку загалом;

·  почуття сорому, що проявляється у ніяковості, яку дитина відчуває від невдалого вчинку, власної провини – спочатку під впливом зауважень дорослого («Як тобі не соромно!»), а в старшому дошкільному віці воно поєднується з почуттям власної гідності і стає стійким («Погано чинити не слід не тому, що покарають, а тому, що соромно»).

·  почуття обов’язку, що проявляється у формі емоційних станів, розвиваючись у діапазоні від задоволення, яке 3-4 річна дитина відчуває при схваленні дорослими її поведінки, до радості за добрий вчинок, допомогу товаришеві, виконане доручення ( у 5-6 років).

 

Як відомо, права не існують без обов’яків. Дітям  необхідно дати поняття про такі обов’язкі:

·  дотримуватись правил поведінки в дошкільному закладі, в родині, у громадських місцях;

·  слухатися батьків, любити й шанувати всіх членів сім’ї;

·  не ображати молодших і допомагати старшим;

·  шанувати державні символи України;

·  берегти і охороняти природу;

·  старанно вчитися;

·  дотримуватися правил безпеки життя;

·  дбати про власне здоров’я, дотримуватися правил особистої гігієни, не користуватися забороненими предметами;

·  підтримувати порядок у своїй кімнаті. 

 

 
Велика сила казок
Значення казок у вихованні дітей важко переоцінити. Накопичуючи у собі мудрість колишніх поколінь, вони мають справді чарівну силу: навчальну, розвивальну, творчу. Варто відзначити, що казки впливають на формування мислення дитини, на її поведінку протягом усього дитинства з перших днів життя. Спочатку діти вбирають інформацію про найпростіші цінності й поняття разом з материнськими піснями, віршиками, приповідками. Трохи пізніше, після двох років, починається справжнє виховання за допомогою казки. Психолого-педагогічні дослідження свідчать про те, що діти різного віку по-різному сприймають казку. Дошкільний вік (від 3 до 7 років) - це період активного становлення художнього сприйняття дитини. 
Так, наприклад, в молодшому дошкільному віці (від 3 до 4 років) сприйняття казки та її розуміння безпосередньо залежать від особистого досвіду дитини, який у неї ще дуже обмежений. У центрі уваги дитини знаходиться головний герой. Дітей цікавить його зовнішність, дії, вчинки. Але оскільки самі  діти найчастіше це уявити не можуть, то потребують унаочнення у вигляді ілюстрацій. Однією з особливостей дитячого сприйняття є те, що дитина бачить дії й вчинки персонажа, але не розуміє мотивів. 
У середньому дошкільному віці (від 4 до 5 років) розширюється коло уявлень дитини, збагачується життєвий досвід, знання. У цьому віці інтенсивно розвивається уява і мова. Це сприяє формуванню вміння правильно оцінювати персонажів і події. Уже не обов'язково використання ілюстрації для кожного повороту подій у казці, але вони як і раніше мають позитивну функцію.
 
 
Існує кілька ключових моментів, що характеризують сприятливий вплив казок на дитину:
 
Казка - це інструмент ненав'язливого навчання
 
Не таємниця, що діти найкраще сприймають інформацію, подану в ігровій формі. Серйозне моралізаторство дорослих швидко стомлює малюків. У той же час за допомогою казкових героїв можна пояснити дітям всі ті ж самі істини, але зробити це у легкій, доступній для дитячого розуміння формі. Казки заслужено вважають найпотужнішим інструментом  навчання дітей. А все тому, що вони дають так звані непрямі настанови. Діти мислять образами, їм набагато простіше уявити собі ситуацію з боку, де головними героями є казкові персонажі. Саме на прикладі героїв казок найкраще засвоюється важлива життєва інформація (наприклад, складно пояснити дитині, чому вона повинна ділитися іграшками з іншими, а от сказати, що він скнара з якої-небудь казки - відразу матиме результат, адже бути антигероєм дитині не захочеться).
 
Казки загартовують характер
 
У казках дуже яскраво прослідковуються різні протиставлення: хоробрість і боягузтво, багатство і бідність, працьовитість і лінь, кмітливість і дурість ... Поступово, без тиску з боку дорослих, діти вчаться відрізняти добро і зло, співпереживати позитивним героям, подумки проходити разом з ними через різні труднощі і випробування. «Казки не розповідають дітям про існування драконів. Діти вже знають, що дракони існують, - писав Г.К.Честерон. - Казки розповідають дітям, що драконів можна перемогти». Між іншим, той факт, що наприкінці казкових історій добро тріумфує над злом, є найважливішим чинником у вихованні дітей. Розуміючи цю просту  відому всім з дитинства істину, дитина буде відчувати себе впевненішою і сміливішою, а життєві негаразди сприймати як щось природне. Це лише загартує характер і силу духу малюка.
 
Казки допомагають вчасно побачити психологічні проблеми
 
Виховне значення казок проявляється також у тому, що вони здатні впливати на формування особистих рис. У дитячому віці психіка ще нестабільна, межа між добром і злом злегка розмита. Тому батькам необхідно прислухатися до своїх дітей і слідкувати, яким казкам вони віддають перевагу. Можливо, що улюблені й не улюблені дитиною персонажі вказують на емоційні проблеми малюка, які назрівають. У цьому випадку за допомогою тієї ж казки можна трохи скорегувати розвиток дитячої психіки, направити її в правильне русло. Дуже важливо спільно обговорювати прочитане, звертати увагу дитини на якісь ключові моменти, роз'яснювати незрозуміле.
 
Казка єднає
 
Крім того, що казка є ефективним засобом виховання дитини, здатним вирішувати безліч завдань, вона також об'єднує батьків та їхніх дітей, дає можливість просто приємно провести час і відпочити від метушні реального світу. У юному віці діти осмислено сприймають сюжет, встановлюють прості причинно-наслідкові зв'язки. Характеризуючи героя, найчастіше висловлюють правильні судження про їхні вчинки, опираючись при цьому на свої уявлення про норми поведінки та особистий досвід. Завдання батьків полягає в тому, щоб навчитися розуміти сенс казкових образів так, як це роблять діти. 
 

 

 

 

 

 

Домашній театр — розвиток мовлення

 

 

Так уже влаштований наш світ, що в ньому все менше і менше залишається місця для звичайного спілкування. Більшість шкільних предметів або письмові, або регулярно оцінюються у вигляді тестів, де досить просто поставити галочку в потрібній графі. Прийшовши додому і ми, і діти замикаємося на телевізорі або комп'ютері де, підключившись до інтернету, достатньо вставляти лаконічні повідомлення або смайлики. Чому ж ми дивуємося, коли малюки відчувають проблеми в спілкуванні з однолітками і дорослими. Адже набиратися досвіду то їм ніде.


Пропонуємо вам дуже простий і захоплюючий варіант навчання грамотної мови - домашній театр. Організувавши нехитрі вистави, ви допоможете дитині правильно будувати речення, розширите його словниковий запас, проведете час за веселим заняттям, доставите масу задоволення і собі, і глядачам: рідним, знайомим, сусідам.


Що вам знадобиться?


Реквізит


Перш за все, ширма. Вона грає куди більш важливу роль, ніж здається на перший погляд. Адже більшість малюків щиро вірять, що глядачі не здогадуються про те, хто озвучує казкового героя. А значить, дітки відчувають себе в безпеці і, відкинувши всі комплекси, читають діалоги різними голосами, співають, розповідають вірші. До речі, саме цю людську особливість використовують в церкві під час сповіді, коли віруючий сидить в відгородженому від усіх приміщенні - так куди легше виговоритися.


Зробити ширму зовсім не складно. Можна використовувати стару велику коробку, обклеївши її обрізками шпалер, різнобарвними фігурками, мішурою. Або ж натягнути на мотузку шматок щільної тканини. Може послужити для благої мети і спинка широкого крісла. Словом, експериментуйте.

Крім того, обов'язковий реквізит для будь-якої вистави - ляльки. Величезний вибір надають спеціалізовані магазини товарів для дитячого розвитку. Але, при наявності бажання, нескладно виготовити їх і самостійно. Це можуть бути зшиті або пов'язані герої, фігурки, вирізані з картону й розфарбовані кольоровими олівцями. Можна використовувати навіть прості дитячі іграшки чи ляльки рукавичок.


Сценарій


У цьому питанні не варто особливо мудрувати. Виберіть добре відому казку і розподіліть ролі.


Організація вистави


Можна грати самостійно, але краще, коли в процесі творчості беруть участь кілька дітей. Тому непогано запросити в гості друзів. Завчає діалоги і запрошуйте глядачів. Такі стандартні фрази як «давай дружити», «можна з вами», «як тебе звати», «будь ласка» і «спасибі», «підкажіть», «чим тобі допомогти», «я спробую», «мені не подобається», «дякую, не хочу» суттєво спростять реальне життя малюків.


Коли казка програна кілька разів - використовуйте кілька хитрих прийомів. Приміром, задійте героя із зовсім іншої історії. Нехай попелюшка поспілкується з русалонькою, а колобок з мишкою-норушкою. Цікаво, що у вас вийде?