КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ ( ЯСЛА-САДОК) № 69 ДНІПРОВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ


запам'ятати

 

Сторінка батьків

 

Шановні батьки!

 

 

Сьогодні Ваші діти з Вами  вдома у неспокійний для всіх час. Як ніколи дітки потребують Вашої уваги та любові, приділяйте їм увагу та спілкуйтеся з ними. Залучайте їх до спільної домашньої праці. Спільна домашня праця – вияв любові й турботи одне про одного. У веденні домашніх справ можна знайти посильні обов’язки для кожного члена сім’ї,  зокрема для дитини-дошкільника.  Важливо, щоб усі члени сім’ї утверджували й шанували ідею взаємодопомоги,  взаємоповаги, взаємопідтримки.  Саме зусиллями кожного, створюється тепло й затишок згуртованої щасливої сім’ї. Доцільно запровадити в сім’ї певні правила й традиції: «Побачив безлад – прибери, а не чекай поки хтось інший це зробить», «Кожній речі – своє місце», «Миємо руки завжди з милом», «Прибираємо усі разом», «Неділя – день спільного приготування вареників зі смачними начинками».

    Домашня праця цікавить дитину з раннього віку. Пригадайте з яким інтересом малюк перебуває на кухні: обстежує кухонне начиння, знімає кришки з каструль, намагається вмикати  плиту, хоче допомогти мамі нарізати овочі, хліб, розмішати ложкою страву тощо. Такі дії малюка зазначай лякають дорослих, і вони намагаються всіляко убезпечити його, забороняючи самостійно діяти. І з таким самим запалом дитина намагається допомогати під час прання,але, батьки наполегливо відсторонюють її і від цих процесів. За таких умов дитина зростає і поступово втрачає інтерес до трудових дій. Батьки ж дивуються – і одягатися сам не вміє, й іграшки поскладати не може. Порада – усі справи робіть разом   з дитиною. Спочатку давайте їх прості доручення: потримати, подати те, що знаходиться близько й не зашкодить дитині, - серветку, рушничок, велику ложку. Не забувайте схвалювати старання  дитини, зауважте, що саме завдяки їй вдалося впоратися значно швидше . Старшій дитині доручення варто ускладнювати: помити овочі чи фрукти, відміряти цукор для приготування компоту чи киселю, серверувати стіл до обіду, порізати хліб,набрати води в чайник, помити чашки    тощо.

 

 

Як не можна карати дитину 

 

 

1.Мовчанням. Бойкот викликає у малюка велике психічне напруження.

 

2.Слова "Я більше тебе не люблю".Позбавлення любові - найжорстокіше покарання за умови,що дитина справді,звикла бути оточена любов'ю.

 

3.Фізично.Оскільки таке покарання викликає лише страх і робить дітей жорстокими.

 

4.Криком.Крик дитина сприймає як словесне биття.

 

5.Надмірним застосуванням покарання. У дитини заохочень  має бути більше,ніж покарань.

 

6.Покаранням через деякий проміжуток часу.Застосувати покарання через деякий проміжок  часу після провини- малюк не зрозуміє,за що його карають. 

 

7.Постійним доріканням та нагадуванням про колишні провини. 

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ: БЕЗПЕКА ДОРОЖНЬОГО РУХУ

       Шановні батьки! Проблема безпеки дорожнього руху на даний момент є однією з досить важливих проблем міст України. Населення зростає, все більше людей купують автомобілі для особистого користування. Збільшується кількість дорожньо-транспортних пригод. Відбувається вони, на жаль, і з участю дітей дошкільного віку. Ви є для дітей зразком поведінки та об'єктом для наслідування.  Кращий спосіб зберегти своє життя і життя дитини на дорогах - дотримуватися правил дорожнього руху.

Основні рекомендації:

  • виберіть найбільш безпечний шлях від дому до дитячого садка;

  • переводячи дитину через дорогу, завжди тримайте її за руку;

  • переходити дорогу треба по переходу спокійним кроком;

  • уникайте найбільш небезпечних місць при переході вулиці;

  • рух батьків з дітьми у колясках, на санках дозволяється тільки по тротуарах, а де їх немає, возити по узбіччю дороги з лівого боку, назустріч руху транспорту;

  • увійшовши в транспорт, пильнуйте руку дитини, при різкому гальмуванні дитина може травмуватися;

  • посадіть дитину на сидінні або на коліна і міцно тримайте її;

  • вийшовши з пасажирського транспорту, не поспішайте переходити дорогу, дочекайтеся, поки транспортний засіб від'їде від зупинки;

  • спостерігайте разом з дитиною, використовуючи ситуації на дорозі, вулиці для дитячого вправляння; поясніть, що може відбуватися з транспортом, пішоходами при недотриманні ПДР.

Ваша дитина має знати:

  • пішоходам дозволяється ходити тільки по тротуару, по правій стороні;

  • дорогу треба переходити спокійно по пішохідних переходах;

  • для того, щоб був порядок на дорозі і не було аварій, щоб пішохід не потрапив під машину, треба підкорятися світлофору: червоне світло - руху немає, жовте світло - увага, а зелене каже: «Проходьте, шлях відкритий»;

  • не можна раптово з'являтися перед транспортом, бо машина не може зупинитися відразу;

  • не можна грати на проїжджій частині: це небезпечно для життя;

  • автобус, який стоїть, треба обходити ззаду, щоб бачити добре, що йде за ним транспорт (трамвай треба обходити спереду);

  • автобус, тролейбус, трамвай дозволяється очікувати тільки на майданчиках, відзначених лінією.

Батьки! Пам'ятайте! Порушуючи Правила дорожнього руху, як би наочно, ви дозволяєте порушувати їх і своїм дітям. А це може призвести до небезпеки!

Шановні батьки!

Якщо Ви не байдужі батьки зайдіть на сайт "Мамаделки". Тут можна роздрукувати багато красивих і корисних ігор, дізнатися, як зробити солоне тісто чи тісто-пластилин, яку іграшку краще купити дитині і багато іншого!!!

 

 

 

Як треба заохочувати дошкільника

 

 

1.Похвала та заохочення мають переважати над покараннями.

 

2.Використовувати невиликі подаруночки,але не задарювати дитину.

 

3.Хвалити дитину,говорячи приємні слова та фрази.

 

4.Давати особисті почесні доручення,коли дитину просять щось зробити,підкреслюючи важливість справи.

 

5.Винагороджувати не тільки за результат,але й за старанність та спробу виконати доручення якнайкраще 

 

Підтримуйте дитину такими вислювлюваннями 

 

 

 

Ти зараз правильно зробив. Чудово! У тебе вийшло.Правильно. Це добре. Чудова робота. Я знав,що ти можеш зробити це! Ти швидко вчишся. Ти працюєш дуже старанно! Я не зміг би зробити краще. Ще трохи часу і в тебе вийде. Ти робив це так швидко. Це найкраще! Просто чудово! Ти зробив це дуже добре! Я дуже пишаюсь тобою! Приємно вчити розумних дітей. Велике тобі спасибі! Ти зараз на правильному шляху. 

 

 

 

 

 

 

 

ФОРМУВАННЯ ДУХОВНОСТІ  ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА.

   

Збудити в дитячій душі добрі, світлі почуття, доброзичливе, ніжне, трепетне ставлення до всього живого – це повинно бути першою заповіддю батьків.

В.О.Сухомлинський любив повторювати: «Тримаючи у руках скрипку, людина не здатна скоїти поганого»

А таку скрипку вкладає в душу дитини і допомагає заграти на ній мистецтво. Мистецтво могутній засіб виховання духовності. Через мистецтво формується внутрішній світ дитини і такі почуття як любов, справедливість, правда, співчуття, милосердя та інші чесноти.

Мистецтво впливає на розум і серце, і немає такого кутка людської душі, який воно не змогло зачепити своїм впливом. Адже митець через художні образи (текст, картина) спілкується з читачем, слухачем, глядачем.

 

ШАНОВНІ БАТЬКИ!  Збагачуйте внутрішній світ дитини через мистецтво, традиції та звичаї українського народу.

Читаючи дітям художні твори, казки, проводячи бесіди по переглянутих мультфільмах вносьте в кожне спілкування з дітьми краплинки духовності, здійснюйте цю роботу систематично та комплексно, щоб краплинки злилися і утворили потік духовності спрямований до дитячої душі.

Залучайте дітей до художньої діяльності – живопису, ліплення, декоративно-прикладного мистецтва, музикування, драматизації. Бувайте з дітьми на міських святах, знайомте з жителями міста – носіями соціокультурних традицій. Побувайте в картинній галереї, зверніть увагу на відображення в ній духовного світу.

Діти повинні знати, що в житті, поряд із радощами є горе, хвороба, самотність.

Не варто ізолювати дітей від видовища людських проблем і страждань. Пробуджуйте в дітей почуття милосердя до хворих, немічних, бідних. Привертайте увагу дітей до того, що навколо нас чимало таких людей і варто з ними спілкуватися й пізнавати один одного

 

Пам’ятайте без духовного розвитку можуть вирости жорстокі люди, які набуті знання використовуватимуть на користь тільки собі і не думатимуть при цьому про природу, оточення, майбутнє своїх дітей.

 

 

 

Трудове виховання – цініснні орієнтири родини.

 

 - Праця - великий творець людської особистості, справжнього духовного багатства, моральної чистоти.
    Видатний педагог А.С.Макаренко розробив цілу систему трудового виховання в сім'ї. Він вважав що особливо важливою умовою для цього є участь дитини в господарських справах. У праці виховується чесність, дбайливість, колективізм, дитина привчається рахуватися з інтересами інших людей. Праця розвиває відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу, привчає поважати буденну, хоч і не завжди цікаву, але необхідну домашню роботу, цінувати й поважати працю старших.

Антон Семенович радив батькам дотримуватися певних принципів трудового виховання:
• Трудове виховання в сім'ї повинно передбачати підготовку повноцінного громадянина, здатного брати участь у суспільній праці.
• Праця в сім'ї не повинна бути важкою, примусовою. Вона має бути творчою.
• Виховання працелюбства у дітей потрібно поєднувати з моральним вихованням, з гуманним ставленням до людей.
• У трудовому вихованні дітей слід виходити з того, що в праці дитина розвивається не тільки фізично, а й духовно.

    Велику увагу трудовому навчанню дітей приділяв і В.О.Сухомлинський. «Трудове виховання, - зазначав він, - це, образно кажучи, гармонія трьох понять: треба, важко, прекрасно».

    Працю дитини видатний педагог розглядав у нерозривній єдності з вихованням високих моральних почуттів до батьків та інших дорослих людей. І якщо батьки хочуть, щоб їхні діти виростали справжніми людьми, вони повинні забути про легке безтурботне дитинство для них. Життя дітей немислиме без праці, без фізичної і духовної напруги. «Життя тисячу разів переконувало мене в тому, що справжнє щастя дістається тому, хто починає своє трудове життя одночасно з початком навчання у школі. Не гру в працю, а саме справжнє трудове життя».

Всі ви, батьки, прагнете до того, щоб ваша дитина зростала працелюбною, доброю. Як цього досягти?  

• Щодня привчайте дитину до праці. Доберіть їй посильні трудові доручення і терпляче домагайтесь їх виконання.
• Радійте успіхам дитини, заохочуйте її трудові починання. Нехай вас не дратують невдачі. Навчіть малюка, як треба робити правильно.
• Ніколи не карайте дітей працею.
• Виховуйте працелюбність і повагу до праці інших особистим прикладом, намагайтеся робити так, щоб у вас слово не розходилося з ділом.
• Обов'язково розповідайте дітям про свою виробничу і громадську діяльність, про працю ваших знайомих, яких вони знають.
• Не залишайте поза увагою розповідь сина чи доньки про шкільні справи. Вислуховуйте їх до кінця.
• Сприяйте участі дитини в трудових справах, які проводяться в дитячому закладі.
• Намагайтеся самі надавати групі й дошкільному закладу посильну допомогу. Це позитивно впливатиме на дити

 

Подорожі в Природу

 

 

 

Прогулянка в природу – це одна з необхідних умов гармонійного становлення дитячої особливості, формування світогляду та світосприйняття.

Бережне ставлення до природи і до себе як її частини найуспішніше формується у дитини не в стінах приміщення під натиском повчань дорослих, а в “живому спілкуванні” з природою, коли малюк слухає спів птахів, шурхотіння листочків, дзижчання джмеля, милується тим, як розпускається перша квіточка, коли відчуває себе частиною дивовижного світу. Це відчуття єдності з природою, емоційний відгук на неї і є найміцнішим фундаментом екологічного виховання дошкільнят.

Важливо щоб дитина не лише засвоїла, а й глибоко усвідомила правила поведінки у природі, щоб дотримання їх стало особистою, стійкою потребою.

Подорожуючи природою, дайте дитині можливість прислухатися, замилуватися, наповнитися враженнями від побаченого. Адже таке милування збагачує дитячу душу звуками, образами. Формами, кольорами, ароматами. Діти починають чути, як співає Струмок, відчувати, як сумує могутній Горіх, як радіє Синичка частуванню. Так серед природи у дітей розвивається наочно-образне мислення, формуються естетичне сприйняття та художній смак.

Добрим помічником у розвитку мовлення дитини є авторські та народні казки, оповідання, віршики, які доречно розповідати дітям та розучувати з ними під час прогулянок, спостережень.

Уважно стежити за власними висловлюваннями дитини не критикуйте її. Дитина вчиться розуміти, що у кожного об’єкта природи є “душа”, яка відчуває образу, радіє і плаче, як людина. Тому звертайтесь до кожного  об’єкта з повагою і спонукайте до цього дитину. На запитання:  “Що відчуває зірвана Квітка”, дитина відповідає “Їй боляче і дуже сумно”. Так формується у дитячий душі потреба чинити добре не тільки тоді, коли тебе бачать інші. Моральна звичка, підкріплена емоційним переживанням, є стійкою,залишається у дитини на все життя.

На формування творчої особистості впливає багато чинників: музика, художнє слово, живопис, театр. Усі ці види мистецтва є для дитини джерелом естетичних  вражень і творчого натхнення, та найбільше  їх людина черпає саме з природи, тоді коли слухає спів Пташки, споглядає танець Сніжинки. Дитина прагне відтворити сприйняті образи у власній творчості: драматизація, казках, піснях, танцях, малюнках, аплікації…

Дайте дитині завдання:

  • на що схожі хмари; що цікавого і незвичного ти помітив сьогодні на траві; поклади на живі об’єкти зелені кружечки; знайди схоже і відмінне у двох пташок тощо.
  • зобрази квітку, птаха, камінь… за допомогою форми, кольору, слова, міміки тощо.

 

Попередження дорожньо-транспортного травматизму

 

Необхідно:

1. Вчити дітей переходити вулиці на зелений сигнал світлофору, у встановлених місцях та підземних переходами.

2.Не дозволяти дітям з'являтися зненацька перед транспортними засобами.

3. Вчити дітей правильно обходити транспорт, що стоїть: автобус,тролейбус-позаду, трамвай-спереду.

4. Не дозволяти дітям самостійно їздити на громадському транспорті.

5. Не допускати ігор на проїжджій частині дороги.

6. Не дозволяти дітям грати з м'ячем, кататися на велосипеді, роликах на проїжджій частині дороги та поблизу неї - це може коштувати дитині життя.

7. Не чіплятися на підножку транспорту і не стрибати на ходу, щоб своїм прикладом не заохотити дітей.

8. Не подавати дітям негативних прикладів, порушуючи правила дорожнього руху.

 

 

НАМАГАЙТЕСЬ НАЛАГОДИТИ З ДИТИНОЮ РІВНОПРАВНІ СТОСУНКИ

 

 

 

  • Залучайте її до спільної з Вами діяльності, розуміючи, що малюк далеко не все зробить до ладу. Наберіться терпіння і вчиться бачити в своїй дитині рівну собі людину.
  • Спробуйте ставитися до дитини як до свого однодумця, тобто спілкуйтеся з нею не з позиції: "батько - син", а на рівні. Так Ви уникнете "конфлікту поколінь".
  • У стосунках з дитиною дотримуйтеся позиції: вона виховує себе, я їй допомагаю; я виховую себе, вона мені допомагає.

Намагайтеся виховувати малюка так, щоб він умів ділитися з іншими. Йдеться не про надмірний альтруїзм, тобто відмові від власних інтересів,  а про поміркований егоальтруїзм, тобто про вміння співвідносити власні інтереси з інтересами інших людей.

Радимо будувати взаємини з дитиною в такий спосіб, щоб вона розуміла: її настрій може впливати на емоційний стан людей, що її оточують.

 

 

ОЗДОРОВЧИЙ  ПОРАДНИК ДЛЯ БАТЬКІВ

1. Будьте для своїх дiтей добрим прикладом ставлення до свого здоров’я.

2. Ведiть здоровий спосiб життя.

3. Займайтесь фiзичною культурою, виконуйте вранцi гiмнастику.

 

4. Загартовуйтеся разом з дитиною.

 

5. Бiльше бувайте на свiжому повiтрi.

6. Не палiть i не розпивайте спиртнi напої в присутностi дiтей. Пам’ятайте! Вони повторюють вашi дії в дитячому садку.

7. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумiйте переконати сина чи доньку споживати всi запропонованi їй страви, навiть тi, якi вони не люблять, але якi для них необхiднi й кориснi.                

 8. Завжди дотримуйтесь правил гiгiєни i привчайте до цього дитину.

9. Бiльше усмiхайтеся. Це запорука здорової сiм’ї, здоров’я вашого власного й ваших дiтей.

10. Наповнiть свою душу i серце любов’ю до всiх i до всього.

 

 

 

Витяг з Правил охорони життя на водних об’єктах України, затверджених наказом МНС України від 03.12.2001 № 272, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.02.02 за № 95/6383

2.7. Громадянам, які відпочивають у місцях масового відпочинку, забороняється:

запливати за огороджувальні буї;

підпливати до моторних суден, вітрильників, веслових човнів та інших плавзасобів;

використовувати рятувальні засоби і спорядження не за призначенням;

стрибати в воду зі споруд, не пристосованих для цього, і в місцях, де невідомі глибини та стан дна;

розпивати спиртні напої і купатись в нетверезому стані;

організовувати у воді ігри, пов’язані з пірнанням та захватом тих, хто купається;

забруднювати і засмічувати водойми та територію пляжів;

подавати обманні сигнали тривоги заради жарту;

залишати без нагляду малолітніх дітей;використовувати для плавання автомобільні камери, надувні матраци, лежаки, дошки та ін.;

використовувати моторні, вітрильні, веслові човни, інші гребні і моторні плавзасоби, водні велосипеди, швидкісні моторні плавзасоби, водні мотоцикли в зонах пляжів, у громадських місцях купання при відсутності буйкового огородження пляжної зони і в межах цієї зони;

приводити з собою собак та інших тварин.

2.8. Забороняється купання в затоплених кар’єрах, каналах, озерах, пожежних водоймах, ставках, морських акваторіях і інших водоймах, які не мають обладнаних пляжів сезонними рятувальними постами, не визначені місцевою держадміністрацією як місця масового відпочинку громадян біля води.

7.6.При користуванні громадянами самохідними, несамохідними плавзасобами та вітрильниками забороняється:

 завантажувати плавзасоби понад визначену вантажопідйомність і пасажиромісткість;

заходити на плавзасобах в акваторії, відведені для купання;

плавати і підходити до берега в місцях масового відпочинку людей;

підходити до інших (немалих і немаломірних) плавзасобів, що рухаються, і перетинати їх курс на небезпечній відстані (менше 500 м);

порушувати правила розходження плавзасобів;

пірнати з плавзасобів;

брати на плавзасоби дітей віком до 7 років;

видавати на прокат плавзасоби і кататися на них дітям до 16 років без супроводу дорослих;

розпивати спиртні напої і користуватись плавзасобами у стані сп'яніння;

сидіти на носі, кормі чи бортах човна, звісивши ноги за борт плавзасобу;

використовувати рятувальні засоби та інше спеціальне обладнання і спорядження не за призначенням;

користуватися плавзасобами особам, які не вміють плавати;

пірнати у воду з борту плавзасобу, переходити під час руху з плавзасобу на плавзасіб, з місця на місце в плавзасобі.

7.7.Громадяния, які користуються  плавзасобами зобов'язані надавати допомогу людям, які потерпають на воді.

7.8. До користування моторними човнами і вітрильниками допускаються особи, які мають відповідні документи на право керування цими плавзасобами. Забороняється керувати моторними плавзасобами особам, які не мають на це права.

 

 

 

ДІЇ ПРИ РЯТУВАННІ ТА НАДАННІ ПЕРШОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПОТЕРПІЛИМ НА ВОДІ

 

Потопаючий

Потопати може людина, яка не вміє добре плавати, фізично ослаблена або стомлена, хвора або поранена, а також людина, яка опинилась в холодній воді або випадково впала у воду. Якщо не допомогти цій людині, вона може загинути. Про те, що людині потрібна допомога, можуть свідчити такі ознаки:

спроба плисти не призводить до просування вперед;

на обличчі з'являється вираз відчаю;

людина кличе на допомогу або махає руками, щоб привернути увагу;

хвора або поранена людина може триматись однією рукою за уражену частину тіла;

людина намагається наблизитись до берега або човна, хапається за пліт або борт човна;

потопаюча людина хаотично махає руками, намагаючись висунутись із води, щоб набрати повітря, замість того, щоб намагатись плисти;

подібні намагання мимовільні та продовжуються недовго;

тіло у воді перебуває у вертикальному положенні, ноги не виконують плавальних рухів.

Прийняття рішення

У такій ситуації особливе значення має правильний вибір способу надання допомоги потерпілому. Огляд місця події з метою виявлення реальної та потенційної загрози відіграє в такому випадку важливу роль. Слід розуміти, що потопаюча людина діє несвідомо та інстинктивно. Навіть якщо це дитина, ваш приятель чи близька вам людина, вони можуть учепитись у вас мертвою хваткою та будуть тягнути вас під воду навіть тоді, коли вони перебувають вже під водою, але ще не знепритомніли. У такому разі ви не тільки не допоможете, але й самі можете потонути. Ось чому, допомагаючи потопаючому, ніколи не підходьте до нього близько спереду. Слід наближатись до потопаючого спереду, тримаючи поперед себе рятувальний круг, жердину чи інший плавучий засіб (рятувальний жилет, рятувальний нагрудник і таке інше). Тому потрібно швидко оцінити обставини і прийняти найбезпечніше рішення.

Способи надання допомоги потопаючому

Завжди розпочинайте із самого простого, а в разі невдачі перед тим, як приступити до більш ризикованих дій, краще подумайте, як зменшити ризик.

Словесний метод

Перебуваючи у безпечному для вас місці, ясно, чітко та коротко скажіть потопаючому, що і як він має робити, підбадьорюйте його словами, намагайтесь заспокоїти його, тоді він швидше зрозуміє ваші поради.

Метод дистанційної подачі рятувальних засобів та витягання

Якщо поблизу вас є який-небудь плавучий предмет (краще рятувальний круг), киньте його так, щоб потопаючий міг за нього вхопитися. Краще, якщо встигнете прив'язати до нього мотузку (пасок), за яку потім зможете підтягнути потерпілого до берега чи на мілину.

Якщо ви знайшли мотузку, то один кінець її закріпіть на плавзасобі або за береговий предмет, а інший — за рятувальний круг чи інший плавучий предмет, який ви подаєте потопаючому. Перед витягуванням потопаючого станьте так, щоб у вас була гарна опора або ухопіться за плавзасіб чи за береговий предмет, щоб ви самі не впали у воду і потопаючий не потягнув вас за собою.

Вхід у воду на мілководді

Якщо нещастя трапилось на мілководді, можливо ви зможете наблизитись до потерпілого вбрід, щоб подати рятувальний засіб, але тримайте рятувальний засіб так, щоб він був між вами та потерпілим. Міцно стійте ногами на дні, тримайтесь однією рукою за яку-небудь опору, наприклад причал (кущ, гілку дерева), та протягніть довгу жердину потерпілому. Якщо присутніх багато, утворіть живий ланцюжок, міцно взявшись за руки.

Використання човна

Спробуйте наблизитись до потопаючого на човні так, щоб кинути йому який-небудь плаваючий предмет або простягнути жердину. Якщо човен невеликий, подавати жердину треба з носа або з корми, щоб при підтягуванні потопаючого човен не перекинувся. Якщо човен такого розміру, що можна на нього взяти постраждалого, підходити до потерпілого також потрібно носом або кормою, щоб при втягуванні його в човен, човен не перекинувся.

Ніколи не стійте у човні у повний зріст під час рятування потопаючого.

Рятування уплав

При наближенні до потопаючого уплав слід тримати поперед себе будь-який плаваючий предмет (краще рятувальний круг), щоб потопаючий хапався за нього, а не за вас, і подавати його на витягнутих руках, щоб потопаючий не зміг до вас дотягнутись. Підтримуйте з ним зоровий та голосовий контакт. Підбадьорюйте потерпілого, намагаючись примусити його працювати ногами в той час, коли за допомогою плаваючого предмета будете тягти його до берега чи до найближчої мілини.

Буксирування потерпілого

При буксируванні вплав потерпілий може бути не в змозі працювати ногами, щоб допомогти вам, але може вхопитись за вас руками. Тому потрібно буксирувати його на якомога більшій відстані від себе і бути готовим у будь-який момент ухилитись від його спроб вхопитись за вас руками. Спробуйте умовити його лягти на спину або перевернути його самому, якщо маєте такий досвід.

Якщо ви не маєте нічого під руками, намагайтесь підпливти до нього ззаду, попросивши когось на березі відвертати його увагу від вас. Коли це не вдасться, спробуйте розвернути його спиною до себе, схопивши його лівою рукою за ліву руку, якщо можливо, вище ліктя і різким рухом розвернути його спиною до себе і захопити його зігнутою в лікті лівою рукою під підборіддя. Утримуючи його лежачим на спині, буксируйте до берега або до найближчої мілини, одночасно спробуйте умовити його допомагати своїми ногами вам плисти. При цьому ніколи не забувайте про особисту безпеку. Якщо ви відчули, що втрачаєте контроль над своїми рухами або відчуваєте, що потерпілий ось-ось схопиться за вас руками, різко відштовхнувшись, тимчасово віддаліться від нього, а відновивши координацію своїх дій, спробуйте знову надати допомогу потерпілому.

Серцево-легенева реанімація

Утоплення — одна з форм механічної асфіксії, що розвивається в результаті попадання рідини в дихальні шляхи або внаслідок ларингоспазму і припинення дихання чи з зупинкою серця в результаті психічної (страх) і рефлекторної (удар об воду, холодовий шок) дії.

Невідкладна допомога повинна бути спрямована на якнайшвидше відновлення дихання і кровообігу.

Витягши потерпілого з води, необхідно:

швидко очистити верхні дихальні шляхи від піску, мулу та водоростей, для чого, ставши на праве коліно, покласти потерпілого вниз обличчям його черевом на своє ліве стегно, лівим передпліччям натиснути на спину, щоб вивільнити від води та предметів дихальні шляхи, одночасно пальцями правої руки вичищати порожнину рота від мулу, піску та водоростей;

одночасно з очищенням ротової порожнини подразнювати корінь язика та глотку пальцями, щоб викликати блювання, яке прискорить відновлення життєвих функцій;

покласти потерпілого на спину, щоб голова була відкинута назад для розправлення дихальних шляхів, для цього можна використати валик з одежі, дитячий рятувальний круг тощо;

визначити наявність дихання протягом 5 секунд;

якщо воно відсутнє, почати робити штучну вентиляцію легень потерпілого способом «з рота в рот»;

визначити наявність пульсу на сонній артерії протягом 10 секунд;

за його відсутності водночас із штучним диханням виконувати непрямий масаж серця (на одне вдування робиться від п'яти до п'ятнадцяти масажних поштовхів на грудну клітину /на грудину між ребрами в районі серця/), і цей цикл повторювати до появи ознак дихання і серцебиття;

разом зі штучним диханням здійснювати нагрівання тіла розтиранням.

Добре тренований рятувальник починає робити штучну вентиляцію легенів методом «з рота в рот» або «з рота в ніс» під час доставки потерпілого до катера або на берег.

Одночасно з наданням допомоги необхідно викликати «швидку медичну допомогу» або якнайшвидше, не припиняючи реанімації, доставити потерпілого до лікарні.

Серцево-легенева реанімація

ВІК

Дорослий понад 8 років

Дитина 1-8 років

Немовля до 1 року

ПОЛОЖЕННЯ РУК

Дві руки на нижній половині грудини

Одна рука на нижній половині грудини

Два пальці на нижній половині грудини (на ширині одного пальця нижче сосків)

ГЛИБИНА ПОШТОВХІВ

Приблизно 4 — 5 см

Приблизно 3 см

Приблизно 2 см

ВДУВАННЯ

Повільно до підняття грудної клітини (протягом 1,5 — 2 сек)

Повільно до підняття грудної клітини (протягом 1 — 1,5 сек)

Повільно до підняття грудної клітини (протягом 1 — 1,5 сек)

ЦИКЛ

15 поштовхів — 2 вдування

5 поштовхів — 1 вдування

5 поштовхів — 1 вдування

ТЕМП

15 поштовхів протягом приблизно 10 сек

5 поштовхів протягом приблизно 3 сек

5 поштовхів протягом приблизно 3 сек

РАХУНОК

1, 2, 3,…, 15 — 2 вдування

1, 2, 3, 4, 5 — 1 вдування

1, 2, 3, 4, 5 — 1 вдування

 

 Щорічно лісові пожежі завдають непоправного збитку природі і державі. Найбільша кількість пожеж, як правило, припадає на весняно-літній період. Особливо у вихідні й святкові дні, коли ліс відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання джерел вогню.

 

 

Шановні громадяни! Дотримуйтесь правил поведінки у лісі!

Утримуйтесь від розведення вогнища у лісі.

Якщо розпалити вогнище вкрай необхідно:

  • розпалюйте вогнище, по можливості, на місці попереднього;
  • місце розпалювання вогню очищайте від сухої трави, листя, гілля та іншого лісового сміття, обкладіть це місце камінням або обсипати землю піском;
  • не залишайте вогнище без нагляду;
  • коли залишаєте місце відпочинку, обов’язково заливайте вогнище водою або засипайте піском, переконайтесь, що вогонь повністю загашено;
  • кинуті порожні пляшки, непогашені сірники, цигарки можуть стати причиною загорання сухої трави та, як наслідок, пожежі.

 

Категорично забороняється:

  • підпалювати ліс, аби подати сигнал про порятунок;
  • спалювати сміття у лісі та на ділянках, що межують з лісом;
  • підпалювати суху траву на галявинах у лісі та на землях, що межують з лісами.

Якщо ви опинилися в осередку пожежі;

  • не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний бік. Рухайтесь проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
  • з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходить швидко, перпендикулярно напряму поширення вогню;
  • якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість або галявину, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що над самою поверхнею землі, рот і ніс прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
  • гасити полум’я невеликих низових пожеж можна, збиваючи його гілками листяних порід дерев, заливаючи водою, закидаючи вологим грунтом та затоптуючи ногами;
  • будьте обережні в місцях горіння високих дерев, вони можуть завалитися та травмувати вас;
  • особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватись глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
  • після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу про місце, розміри та характер пожежі.

 

Пам’ятайте, що лише висока культура поводження з вогнем, дотримання правил пожежної безпеки позбавить вас від біди і страждань, що приносять пожежі.