Сон надзвичайно важливий для здоров’я будь-якої людини, а тим більше – для дітей. Лише ті діти, які сплять регулярно і достатньо, розвиваються нормально. Недосипання може призвести до психічних (депресія, зниження концентрації уваги, рівня розумових і творчих здатностей) і фізичних (перевтома, ослаблення імунної системи) проблем. Тому батькам варто потурбуватися, щоб сон дитини завжди був спокійним і міцним: саме такий сон сприяє збереженню як психічного так і фізичного здоров’я.

    Для повноцінного міцного сну необхідно створити дитині необхідні умови. Кімнату перед сном обов’язково слід провітрити. Надзвичайно важливо правильно організувати місце, де спить дитина, щоб її нічого не відволікало і не турбувало.

     Дитячий сон буде міцним і здоровішим, якщо ліжко зручне і відповідає основним вимогам.:

·        його поверхня ідеально рівна;

·         спальне місце не дуже велике – для дошкільника цілком вистачить 709см у ширині та 140 см завдовжки;

·        конструкція безпечна – без гострих кутів і нерівностей, з точно підігнаними одна до одної деталями.

Найліпше поставити ліжечкол уздовж стіни. Але не напроти дверей. Звичайни не варто ставити його під вікном, де можуть бути протяги. Над ліжком не слід вішати полиць, масивних картин тощо, аби у дитини не виникло відчуття небезпеки.

Щоб забезпечити дитині здоровий сон, ретельно вибирайте для неї матрац. Обов’язково зверніть увагу на його пружність ( висота пружинного блоку має бути не менш 13,5 – 14,5 см), матеріали, з яких він виготовлений – скажімо, поролон не жодним – санітарно-гігієнічним та екологічним вимогам.

     Оформіть ліжко відповідно до уподобань вашої дитини, щоб їй було приємно у ньому і засинати , і пробуджуватися. Адже це – дуже важливі моменти у житті кожної дитини. Якщо її ранок починається з усмішки, поцілунку, дотику матусі – вона спокійна і радісна.

    Так має починатися кожен день дитини, і так само радісно він має закінчуватися.

     Укладання дитини спати також потребує уваги та неспішності. Добре, якщо вдається надати цьому процесу певного порядку, чіткої послідовності, тобто перетворити його на свого роду ритуал, частиною якого можуть бути прослуховування улюбленої дитячої пісеньки, перегляд телепередачі «На добрані, діти!» Або колискова у маминому виконанні. Такий ритуал дає змогу створити атмосферу захищеності і безпечності.

    Насамперед за 30 – 40 хвилин до сну займіть дитину спокійною діяльністю: розгляданням картинок, малюванням тощо. Майте на увазі, що рухливі ігри перед сном збуджують дитину, і їй складніше заснути.

    Обов’язково дайте дитині змогу спокійно закінчити свої справи; «Уже пізно, настав час спати, закінчуй малювати, і через п’ять хвилин укладатимемося».

     Нічний сон у дітей зазначай глибокий, і суворе дотримання тиші не обов’язкове. Перед нічним сном дитина має відвідати туалет, вмитися і почистити зуби. Укладаючи дитину, простежте, щоб вона акуратно склала снятий одяг, зручно вмостилася у ліжечку на правому боці. Привчайте дитину, щоб після закінчення ритуалу вкладання засипала сама.

    Але зважайте на індивідуальні особливості дитини: одні засинають швидко, з іншими треба посидіти, погладити їх, щось тихо пошепотіти: «Ручки втомилися, ніжки втомилися, всі хочуть спати…  Очки закриваються… Усі відпочивають».

    Дуже важливо в якому емоційному стані перебуває  сам дорослий, який вкладає дитину спати. Якщо ви квапитеся і хочете швидше приспати дитину, нічого не вийде. Як навмисно, дитина засинатиме довго, вередуватиме і проситиме то пити, то почитати тощо. Ви нервуватимете, а дитина відчуватиме, що від неї хочуть скоріше звільнитися, що вона заважає.  Вона розумітиме, що хоча фізично ви поруч, але ваші думки далеко, і намагатиметься своїми вередуваннями повернути вас до себе. Якщо ви хочете, щоб дитина заспокоїлася і швидко заснула, спочатку заспокойтеся самі.

    А чи не найкраще, коли дитина засинає під мамину колискову. Навдивовижу м’яка, мелодійна й образна українська мова, ритмічність примовок, ніжний мамин голос, створюють ту неповторну емоційну атмосферу, за якої дитина безтурботно солодко засипає.

    Нехай же завжди єднають вас з вашою дитиною тепло і любов, ніжність і доброта.

Однією з найпоширеніших причин тяжкої діареї у дітей є рота вірусна  інфекція (РВІ), яка призводить до зневоднення дитячого організму й інших, більш небезпечних наслідків. Характерними симптомами захворювання є підвищення температури тіла, блювання, пронос. Інфекція передається здебільшого фекально-оральним шляхом. Оскільки джерелом рота вірусу є хвора людина, захворювання поширюється через прямий контакт з нею, вживання в їжу інфікованих продуктів, а також через забрудненні предмети побуту – іграшки, посуд, ручки дверей, білизну тощо. Збудник рота вірусу локалізується в кишковому тракті, він стійкий до дезінфікуючих засобів і низьких температур, а також дуже швидко поширюється. Отже, РВІ належить до захворювань, профілактикою яких є належне виконання санітарно-гігієнічних заходів. Дуже важливо навчити дітей правил особистої гігієни та постійно стежити, щоб вони дотримувались цих правил, зокрема:

• мили руки безпосередньо перед та після прийому їжі, а також після відвідування туалетної кімнати;
•  носили чистий одяг;
• користувались лише власними предметами особистої гігієни – рушником, білизною,гребінцем тощо.

Калій входить до групи найважливіших макроелементів, необхідних для підтримання життєдіяльності людського організму, адже він є обов’язковим учасником багатьох обмінних процесів. Калій міститься в організмі в доволі великій кількості – 220-250 г. Солі калію необхідні для нормального функціонування всіх м’яких тканин: судин, капіляр, м’язів, зокрема міокарда, також клітин мозку, печінки, нирок, залоз внутрішньої селекції та інших органів. Калій бере участь у підтриманні осмотичної рівноваги між поза і внутрішньоклітинною рідиною. Солі калію сприяють виведенню з організму зайвої води, усуненню набряків та нормалізують виділення сечі. Слід зауважити, що 50% усіх солей в організмі – це солі калію.

Запіканка картопляна з м’ясом або печінкою

Яловичина – 70г., або печінка яловичина – 50г., картопля – 200г., цибуля ріпчаста – 12г., масло вершкове – 7г., сухарі панірувальні – 3г.

Протерту картоплю ділять на дві рівні частини. Одну частину кладуть на змащений вершковим маслом і посипаний сухарями лист або сковороду, розрівнюють, кладуть приготовлений фарш, а на нього решту картоплі. Після розрівнювання посипають сухарями, збризкують розтопленим вершковим маслом і запікають. Під час подачі запіканку нарізають порційними шматками. Подають з прокип’ячиним вершковим маслом або соусом сметанним, сметанним із томатом.

 Фарш: м’ясо варять, пропускають через м’ясорубку, додають припущену цибулю. Або подрібнюють на м’ясорубці печінку і припускають до готовності. До неї також додають припущену цибулю.

Соус сметанний: сметана – 7,5г., борошно пшеничне – 2,25г., вода питна – 22,5г., або відвар овочевий – 22.5г., сіль – 0,24г.

Просіяне борошно підсушують у духовці до злегка кремового кольору, не допускаючи пригорання. В охолоджене до температури +60…+70 ᵒC борошно вливають ¼ частини гарячої води або відвару овочевого і вимішують. У отриману масу вводять прокип’ячену сметану, сіль і кип’ятять  3 – 5 хв., проціджують і знову доводять до кипіння.

 Щеплення за віком

• Поясніть дитині, що треба сидіти спокійно, якщо почалася кровотеча.
• Покажіть дитині, як злегка нахилити голову вперед, щоб не ковтати кров.
• Попередьте дитину, що не можна нахиляти голову назад, лягати і колупатися в носі.
• Скажіть дитині, що голову треба тримати прямо або злегка нахиливши вперед, а ніс затис­кати доти, доки кровотеча не припиниться.
• Привчіть дитину спльовувати, а не ковтати кров, що потрапляє в горло.
• Поясніть дитині, що треба звертатися за допомогою до дорослих, якщо кровотеча триває по­над 10 хв. або повторюється.
• Нагадайте, що треба зберігати спокій і йти, а не бігти в пошуках допомоги.
• Поясніть дитині, що після припинення кровотечі можна грати лише в спокійні ігри.
• Нагадайте, що після зупинки кровотечі не можна сякатися і колупатися в носі.

• Покажіть дитині, як міцно затиснути нижню частину носа великим і вказівним пальцями.
• Нагадайте дитині, що затиснувши ніс, дихати треба через рот.
• Якщо дитина втомилася затискати ніс перш ніж кровотеча припиниться, покажіть їй, як змі­нити руку. Спочатку треба накласти пальці іншої руки поверх тих, якими ніс затиснено, стиснути ними ніс, а вже потім прибрати втомлену руку.
• Нехай дитина потренується затискати ніс, коли кровотечі немає.
• Слідкуйте, щоб дитина затискала всю нижню частину носа, а не лише кінчик.

Сезон застуд нам не страшний! Профілактика застудних захворювань без застосування спеціальних медикаментів у дітей і дорослих - актуальний захід в переддень зимового періоду.

Осінньо-зимовий сезон приносить із собою часті застуди у дітей самого різного віку. Кожна мама знає, як нелегко буває впоратися з застудою, і наскільки складно переноситься дітьми ангіна або грип, та й простий нежить нікому не приносить задоволення. Що ж можна зробити, щоб зменшити ризик застудних захворювань у дитини і уникнути їхніх наслідків? Насправді це дуже просто, потрібно тільки скласти невеликий план профілактичних заходів для вашої дитини, а ще краще включитися в їхнє виконання всією сім'єю, і тоді турбота про здоров'я дитини так само і вам піде на користь і позбавить від сезонних хвороб . Перший пункт нашого плану, який розробити можна разом з дитиною, що безсумнівно приверне його інтерес і змусить не з небажанням, а з радістю його виконувати, отже, перший пункт - поєднуємо приємне і розважальне з корисним. Зрозуміло, що у міському житті часу та умов для загартовування та перебування на свіжому повітрі трохи.  Плавання - це універсальне загартовування для всіх. Навіть якщо у дитини немає можливості займатися іншими видами спорту, часто бувати на свіжому повітрі, то, повірте, плавання буде достатньо. Воно не тільки чудово загартовує і підвищує імунітет, для зростаючого організму воно є практично незамінним, оскільки розвиває м'язи, сприяє зростанню і нормалізує стан вегето-судинної системи дитини, яка в період активного росту витримує високі навантаження. Крім того, для школярів відвідування басейну стає універсальним засобом розслаблення всіх м'язів і заспокоєння нервів. Другий пункт нашого плану - поєднуємо смачне й корисне. В даний час випускається маса дитячих медикаментозних і вітамінізованих засобів для профілактики застудних захворювань. Однак, якими б не були вони безпечними, все ж не кожен захоче напихати дитину лікарськими препаратами з метою профілактики застуди. Куди краще і корисніше включити в меню всієї родини знайомі і дуже ефективні, у плані профілактики вірусних захворювань, продукти.

Якщо ви заведете правило щодня пити чай з лимоном і з'їдати його з цукром разом з цедрою, привчіть дитину до часнику, який не обов'язково їсти в чистому вигляді, а можна просто дрібно нарізати свіжий часник і покласти його в тарілку з супом, і, крім того , поставити нарізаний часник в блюдце біля ліжка дитини або на столі, де вона робить уроки, то ці заходи будуть нітрохи не гірше препаратів з аптеки захищати дитину від вірусних інфекцій і до того ж будуть абсолютно нешкідливі. І ще, придбайте в аптеці багатий вітамінами (особливо вітаміном С) сироп шипшини. Додавайте його в чай або давайте дитині як самостійний напій, розводячи в теплій воді. Ви практично забезпечите своїй дитині не тільки хороший імунітет, але ще й бадьорість і працездатність в школі, оскільки сироп шипшини сприяє підвищенню активності і дає хороший заряд енергії. 
Третій пункт нашого плану здорової зими - вчимо дитину піклуватися про своє здоров'я. Вірусні інфекції зазвичай легше за все підхопити в багатолюдних місцях. Не варто обмежувати спілкування дитини з однолітками, але все ж підказати йому, як уберегтися від вірусних інфекцій - можна і потрібно. Поясніть дитині, що краще не цілуватися при зустрічі з друзями, мити руки, перш ніж відправити щось в рот, намагатися не перебувати дуже близько від людей, що кашляють і чхають , не відвідувати без зайвої необхідності громадські місця і по можливості менше користуватися громадським транспортом, в садку чи школі не користуватися чужими носовими хустками та посудом. 
Четверте. Щоб уникнути застудних захворювань, перш за все треба виключити їхні можливі причини. Одягайте свою дитину по сезону, не тепліше і не легше необхідного. Основна вимога: щоб уникнути переохолодження, ноги повинні бути сухими і теплими, і тому міцне і тепле взуття - запорука здоров'я вашої дитини.  Найкращий захист від застуди - її комплексна профілактика.

Будь-якій мамі відома проста істина - часте перебування на свіжому повітрі дозволяє дитині бути здоровою. Для цього потрібно щоденну прогулянку, а краще дві на день, планувати незалежно від погодних умов. Зимовий період є найбільш складним в плані як одягнути дитину на прогулянку. Багато мам вкутують своїх дітей, щоб вони не змерзли, але ж це не правильно. Як же вірно одягнути свою дитину для прогулянки в зимовий період, і які поради допоможуть мамам в цьому питанні?

Авторитетні експерти, перш за все педіатри, вважають, що на дитині повинно бути стільки одягнених речей, скільки потрібно для підтримання нормального теплообміну. Крім цього, дитячий одяг не повинен сковувати рухи дитини, щоб не заважати йому грати. Якщо це не так, то маленька людинка може в майбутньому зрости млявою і страждають зайвою вагою.

Як одягнути дитину, скільки одягу потрібно, щоб вона не змерзла, і щоб їй не було жарко? Звернемо увагу спочатку на кількість шарів одягу. Тут існує золоте правило: одягаємо дитину також як одяглися б самі і додаємо йому ще один шар одягу. Якщо таких шарів буде надто багато, то це може загрожувати перегрівом, переохолодженням, неврозами і психологічними проблемами у маленької людини. Перегрів може виникнути з причини недостатньої розвиненості у дитини системи терморегуляції. Якщо на ньому одягнене занадто багато одягу, то дитячий організм може відреагувати підвищенням температури тіла до 39 градусів, тепловим ударом, порушенням дихання, головним болем або запамороченнями.

Якщо на дитині надто багато теплих речей, то може статися переохолодження, тому що в такому випадку він може спітніти і навіть невеликий протяг в такому випадку призведе до замерзання, а далі до можливої застуди. Зайве укутування може викликати дратівливість, неврози і агресію. Коли дитина спітніє, то він починає відчувати себе незатишно, а якщо змінити ситуацію немає можливості, то у маленької людинки може виникати подразнення. Звідси капризи, ниття, плач і так далі.

Сучасні технології пропонують хороший вихід з положення. Наприклад, одяг з тканини холлофайбер, яка тонка і легка на вигляд, а насправді тепла і дихаюча. Такі комбінезони та куртки дозволяють малюкові не змерзнути і, в той же час, не будуть обмежувати його рухів.

Перед тим, як одягнути дитину взимку на прогулянку, потрібно враховувати, що для кожного віку існує найбільш підходящий вид одягу. Дітей до трьох місяців одягають в спеціальний дитячий зимовий конверт, який виготовлений з екологічних тканин, що не промокають та не продуваються. В період з трьох місяців до півроку, дітей можна одягати в конверти з капюшоном і рукавами. Такий одяг дозволить малюкові відчувати себе вільно. Таких малюків треба одягати на прогулянку в три шари: білизна (повзунки, сорочка, памперс, теплі шкарпетки, чепчик); комбінезон або штанці з кофтиною; зимовий комбінезон (вітрозахисний і вологонепроникний), шапка і шарф.

У віці від півроку до двох років оптимально одягати дитину в комбінезон, при виборі якого слід звертати увагу на такі його характеристики, як непроникність, якість матеріалу, утеплювач, застібка, ріст, можливість чищення та прання. Якщо дитині від двох до трьох років, то можна вже одягати її в роздільний одяг. У приміщенні тепер можна буде зняти верхню курточку, щоб не запарити малюка. Довжина куртки повинна бути такою, щоб спина дитини була прикрита коли він присяде.

ОРГАНІЗАЦІЯ МЕДИЧНОГО ОБСЛУГОВУВАННЯ

У ЗДО  організована робота медичного  та маніпуляційного кабінетів, ізолятору. Приміщення  відповідають санітарно-гігієнічним вимогам,  оснащені та забезпечені необхідним обладнанням та лікарськими засобами, виробами медичного призначення.

Для роботи медичного персоналу, організації медичного обслуговування дошкільників у дитячому садку створені всі необхідні умови. У медичному кабінеті працює старша медична сестра , яка веде облік медичного обладнання, лікарських засобів та виробів медичного призначення, імунобіологічних препаратів, дотримується правил і термінів їх зберігання та використання, забезпечує їх своєчасне поповнення. 

У своїй роботі медична сестра керуються чинним законодавством, нормативно-правовими актами органів охорони здоров’я, освіти та науки, здійснюють постійний контроль за станом здоров’я дітей, проведенням обов’язкових медичних оглядів дошкільників та працівників, профілактичних щеплень у порядку і в терміни, встановлені МОЗ України, надають невідкладну медичну допомогу вихованцям у разі гострого захворювання або травми, здійснюють контроль за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму; проводять санітарно-просвітницьку роботу серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу; ведуть звітно-облікову медичну документацію в порядку, встановленому МОЗ України.

Старша медична сестра проводить медичні огляди дітей при прийомі в дошкільний навчальний заклад та здійснює медичний контроль за перебігом періоду адаптації,щоденні огляди дітей щодо виявлення у них ознак захворювань,стосовно виявлення педикульозу, грибкових захворювань, корости та інших захворювань шкіри.

Медпрацівники проводять аналіз стану здоров’я дітей за результатами обов’язкових медичних оглядів, розробляють план оздоровлення, здійснюють контроль за виконанням рекомендацій фахівців, інформують батьків і педагогічний персонал про лікувально-профілактичні заходи, проведення яких передбачається, їх результати.

Протягом року вона  здійснює постійний контроль за організацією рухового режиму дітей, проведенням оздоровчо-фізкультурних заходів і їх впливом на організм дитини, організацією загартування та харчування. Вона  забезпечуює контроль за дотриманням режиму дня та навчальних навантажень згідно з віком дитини; профілактику травматизму, спалахів гострих кишкових  та вірусних інфекцій , харчових отруєнь,  отруєнь рослинами та грибами.

Загартовування дитини

Загартовування — один з важливих методів збереження здоров’я дітей. Його проводять з метою пристосування організму до різноманітних впливів зовнішнього середовища.Підґрунтям загартовування є принцип тренування нервових закінчень та кровоносних судин шкіри, слизових оболонок і через них — кровоносних судин та нервової системи. Загартовування передбачає використання водних процедур, сонячних та повітряних ванн у поєднанні із заняттями фізкультурою. Призначаючи ці процедури, необхідно враховувати вік дитини, стан її здоров’я, перенесені раніше захворювання. Правильно загартовувати дитину — означає правильно її виховувати.Загартовування треба починати з раннього віку та продовжувати систематично, безперервно протягом багатьох років, усього життя.

Методи загартовування залежать від індивідуальних особливостей дитини, проте      всі    повинні    виконувати      такі    правила:

- уникати сильних подразників — тривалої дії холодної води, надто низької температури    повітря,    перегрівання    на    сонці;

 -  поступово та рівномірно підсилювати дію загартовувальних чинників.

Найбільш м’яка процедура — обтирання. Спочатку протягом 1—2 тижнів шкіру дитини розтирають сухою м’якою вовняною тканиною, щоб вона трохи порожевіла. Після цього переходять до вологих обтирань тканиною, змоченою водою температури 38 — 40 °С. Обтирання проводять у напрямку від периферії до центру. Обтирають шию, потім груди, руки, ноги, живіт, спину. Всі рухи роблять у напрямку до пупка, а на спині — до хребта. Протягом однієї процедури треба обтерти тіло дитини 2 — 3 рази. Після закінчення обтирання слід розтерти шкіру сухим рушником до появи приємного тепла. Тривалість процедури спочатку становить 1 —2 хв, пізніше — до 3 —5 хв. Початкова температура води — 38—40°С, у подальшому її  знижують      до    26—24°С.

Дітям молодшого віку більше подобається обтирання грубим рушником, змоченим у досить гарячій воді (38 — 40 °С). Неодмінною умовою проведення процедури повинно бути збереження у ванній кімнаті прохолодної температури повітря, аби дитина відчула контраст температур, але без протягів. Під час проведення процедури дитину можна поставити у таз з теплою водою. 

Обливання — інтенсивніша процедура. Починають його водою температури 36 — 34 °С, поступово знижуючи її під час наступних процедур до 24 — 22 °С. Загальне обливання краще проводити після повітряної ванни. Тривалість обливання — від 30 с до 2 хв. Обливати можна з глечика теплої пори року на повітрі, в холодну погоду — у ванні. Треба стежити, щоб вода рівномірно лилася по всьому тілу. Після закінчення процедури дитину слід обтерти до почервоніння шкіри. Перед процедурою тіло повинно бути сухим, теплим, але не спітнілим.

Вплив душу на організм сильніший, ніж обливання. Спочатку використовують воду температури 36 —37 °С, потім-температуру води знижують, як і під час обтирання та обливання. Тривалість процедури спочатку становить 0,5 —1хв,через     3—4 тижні     —до    2хв.

Інтенсивніше діє контрастний душ, який є добрим засобом для тренування серцево-судинної та нервової систем, а також механізмів терморегуляції, підвищення несприйнятливості до інфекцій. Дитину спочатку ставлять під душ за температури води 38—39 °С на 1—2 хв, потім збільшують напір холодної води, знижуючи температуру води в душі до 24 — 22 °С (0,5 хв). Проводять 2—3 такі зміни. Вранці для стимулювання нервової системи процедуру закінчують прохолодною водою. Увечері для зняття збудження та кращого засинання процедуру закінчують гарячою водою. Не слід намагатися знизити температуру води нижче ніж до 20 —18 °С, тому що це призведе до перезбудження нервової системи, посилення діяльності надниркових залоз та виділення ними гормонів, різкої активізації захисно-пристосувальних реакцій, а за умови тривалого та систематичного застосування — до зриву адаптації (процесу пристосування організму до умов, що     змінюються).

Хорошими засобами для загартовування дітей є “ходіння по воді” протягом 2 — 5 хв, а також гра з водою (місцева ручна ванна). Початкова температура води повинна бути 28 °С, поступово її знижують до кімнатної.

Відомо, що охолодження стоп може зумовити виразну рефлекторну реакцію з боку судин слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, що призводить до послаблення її захисної функції. Як наслідок мікроорганізми, що завжди заселяють слизову оболонку носа, зіва і верхніх дихальних шляхів, починають посилено розмножуватися, виділяючи отруйні продукти обміну. Напевно, так і виникає простуда у разі переохолодження ніг. Місцеве загартовування стоп, носоглотки робить їх менш чутливими до охолодження, що допомагає уникнути цілої низки захворювань. Обмивання стоп слід робити щоденно, краще перед сном. Початкова температура води становить 20 °С, для дітей молодшого віку — 25 °С. Тривалість процедури — 10 — 20 с. Поступово температуру води знижують, а з часом користуються водою з-під крана. Привчивши дитину до таких процедур, обережно збільшують їх тривалість до 0,5 хв, а потім переходять до ножних    ванн. Приймаючи ножні ванни, необхідно безперервно переступати з ноги на ногу. Це активізує кровообіг у судинах, підвищує загартовувальний ефект.

Можна використовувати контрастні ванни. Для цієї процедури готують два тази. В одному — вода температури 37 °С, в іншому — 20 °С. Спочатку тримають ноги у теплій воді (30 с), потім — у холодній (15 с). Після 2 — 3 таких змін ноги слід інтенсивно розтерти рушником до почервоніння. У подальшому температуру теплої води поступово підвищують до 42 °С, а холодної знижують до 15 °С.

Дітям молодшого віку та ослабленим краще починати з обтирання стоп трохи віджатою губкою або рушником, дотримуючи при цьому поступовості у зниженні температури    води.

Полоскання горла холодною водою — також досить ефективна процедура місцевого загартовування. Її можна виконувати вранці під час умивання та ввечері перед сном. Починати полоскання слід водою температури 25 — 27 °С, знижуючи її щотижня на 1 °С. У подальшому можна полоскати горло водою із-під крана. Дія процедури посилиться, якщо у склянці води розчинити 1 десертну ложку кухонної або морської солі.

Найефективнішою формою загартовування є купання в річці, озері, морі. Тут все діє в комплексі — і свіже повітря, і сонце, і вода, й рухові вправи (плавання, пірнання).Купання головним чином відіграють роль оздоровчого засобу, проте у деяких випадках використовуються і як лікувальна процедура. Повторювані, правильно проведені, дозовані купання сприяють активізації обміну речовин, фагоцитозу, тренуванню механізмів терморегуляції, діяльності серцево-судинної й нейрогуморальної систем. Підвищується витривалість організму до мінливих чинників    навколишнього    середовища. 

Особливо корисні морські купання. Солі, що містяться у морській воді, стимулюють рефлекторні реакції. Дитина вдихає морське повітря, збагачене озоном. Морські хвилі роблять своєрідний масаж тіла. У ослаблених дітей необхідно проводити попередню підготовку до морських купань у вигляді обтирання, обливання тіла морською водою, поступово знижуючи її температуру. Купання слід починати після відпочинку у затінку. Морські купання використовують для лікування рахіту, золотухи, у дітей із зниженим обміном речовин. Вони протипоказані у разі недостатності кровообігу, недокрів’я, гострих запальних захворювань. Переохолодження під час купання зумовлює погіршення самопочуття — виникає відчуття в’ялості, з’являється головний біль, може бути простуда. Купання рекомендують дітям віком понад 2 роки за температури води, що не нижча ніж 23 °С, а повітря — 25 °С. Тривалість купання спочатку становить 0,5 — 2 хв, поступово її збільшують до 20 хв. Купатися треба не раніше,ніж    через     2год    після    прийому    їжі.

Чудовою процедурою для дітей є плавання в басейні, особливо прохолодної пори року. Дуже корисні купання у відкритих та закритих басейнах з підігрітою до 24 — 26 °С морською водою.Басейни використовують для гідрокінезіотерапії, включаючи в комплекс терапії лікувальне плавання.

Плавання сприяє росту дитини та її пропорційному розвитку. Горизонтальне положення тіла під час плавання сприяє рівномірному переміщенню крові по судинах, що важливо для функціонування серцево-судинної системи. Безперервне чергування напруження і розслаблення створює умови для розвитку кістково-м’язової системи. Додаткова витрата зусилля на подолання опору води розвиває дихальний апарат та збільшує життєву ємкість легень.У дітей, схильних до ожиріння, під впливом м’язового навантаження поживні речовини не накопичуються у жировому депо, а перетворюються на енергію.

Під час плавання вода обмиває все тіло та очищає шкіру від продуктів виділення. Шкіра стає чистою, еластичною, гладенькою.Фахівці вважають, що оптимальним віком для навчання дитини плаванню є 5 —7 років. Навчати пізніше важче. А прищеплювати дитині любов до води необхідно з раннього віку.

Дуже корисне ходіння босоніж. Привчати до нього дитину треба поступово. Спочатку тривалість ходіння босоніж не повинна перевищувати 30 — 40 хв на день. Поступово її збільшують, поєднуючи з ігровими вправами, гімнастикою. Особливо корисно ходити по дрібних камінцях на березі моря, річки.

Повітряна ванна має м’якшу дію, ніж водні процедури. Повітряні ванни легко переносять навіть ослаблені та хворі діти. Дія повітряних ванн залежить від їх тривалості, температури повітря та площі оголеної поверхні тіла. Приймати повітряні ванни рекомендують на свіжому повітрі, бажано на березі річки або озера, серед зелених насаджень, де немає сильного вітру.

Рекомендують починати за температури, що не нижча ніж 21 °С. Тривалість першої процедури — 5 хв, щоденно її збільшують, доводячи до 2 год. Теплі повітряні ванни не обмежуються у часі, бо виявляють слабкий вплив. 

Важко переоцінити користь сонячних ванн для здоров’я дитини. Сонце  стимулює  процеси обміну речовин, сприяє зміцненню нервової, серцево-судинної систем, підвищує витривалість до інфекцій.Прямі сонячні промені згубно діють на мікроорганізми. Невеликі еритемні дози (від них шкіра трохи червоніє) змінюють процеси обміну в шкірі, стимулюють місцеві захисні імунні механізми. Ця властивість сонячного опромінення широко використовується для лікування деяких захворювань шкіри та слизових оболонок. Під впливом ультрафіолетових променів сонячного спектру в шкірі утворюється вітамін Е. Цей вітамін запобігає розвитку рахіту у дітей або використовується для його лікування, нормалізує співвідношення фосфору та кальцію в крові, сприяє зміцненню кісток. Початкова тривалість сонячної ванни — 5 хв. Щодня її можна збільшувати на 1—2 хв. Для початку дітям достатньо побути у затінку — тут діє розсіяне сонячне опромінення. Після цього можна позагоряти 3 — 5 хв і знову перейти у затінок. Таким чином, комбінуючи повітряні та сонячні ванни, діти звикатимуть до ультрафіолетового опромінення. Місцем, де не буває сонячних опіків і синтезується вітамін Е, є шкіра долонь та стоп. Для захисту очей треба користуватися темними окулярами. На голову слід надягти    білу    шапочку.

Надмірне сонячне опромінення шкідливе для волосся. Окрім того, тривале перебування під прямими сонячними променями може призвести до сонячного удару. Найкращий час для сонячних ванн улітку — від 8-ї до 10-ї та    після    18-ї    години.

Прогулянки на свіжому повітрі — також ефективний засіб загартовування дітей. Дитина потребує максимально тривалого перебування на свіжому повітрі. Для прогулянки одягати дитину треба відповідно до температури повітря, вологості, сили вітру, пам’ятаючи, що за умови однакової температури вологе повітря охолоджує більше, ніж сухе, а вітер посилює дію повітря. Одяг повинен бути зручним,  не утруднювати рухів. Не слід припиняти прогулянки під час хвороби дитини, якщо лікар їх не відмінив. Свіже повітря — добрий    помічник    у    боротьбі    з    інфекцією.

Слово “баня” походить від латинського “бальнеум”, що означає “вигнати хворобу, біль, смуток”. Отже, основними у банній процедурі  вважалися насамперед її цілющі, оздоровчі властивості. Банний жар — ефективний засіб стимулювання серцевої діяльності, активізації кровообігу; він поліпшує кровопостачання не лише шкіри, але й м’язів, суглобів, спинного та головного мозку, легень, усіх органів. Під час потіння посилюється виділення з організму продуктів обміну, шлаків, отруйних речовин. Щедрий жар прочищає пори, видаляє бруд та змертвілі клітини шкіри. Сприяючи поліпшенню обміну речовин, банні процедури немов оновлюють організм, загартовуючи його. Вони ефективні і для лікування багатьох захворювань, зокрема грипу та простуди. Чудовим лікувальним та профілактичним засобом для дітей є парові ванни, після яких необхідно провести охолоджувальну процедуру (обмивання, обтирання). Зміна короткочасного впливу пари та охолодження — своєрідна гімнастика судин, органів дихання, потовиділення, що загартовує організм, робить його витривалішим до хвороб, здатним легше переносити коливання погоди.

Загартовувальні процедури найефективніші на тлі правильного загальнооздоровчого    режиму,    повноцінного    харчування.

Загартовування ослаблених дітей треба проводити обережно, за порадою лікаря.

Профілактика кишкових інфекцій 

Кишкові інфекції – група інфекцій, що викликає  захворювання травного тракту з основними клінічними проявами, такими як підвищення температури тіла, пронос, блювання.  До кишкових інфекцій відносяться такі небезпечні захворювання як черевний тиф, дизентерія, харчові токсикоінфекції, сальмонельоз, ботулізм, гастроентероколіти. Всі ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності. Це одні з найчастіших інфекційних хвороб у дітей. 

Для кишкових інфекцій характерна літньо – осіння сезонність,  саме в цей період відбувається ріст захворюваності. Це пов’язано з активізацією шляхів передачі інфекції, зі сприятливими умовами для зберігання і розмноження збудників у зовнішньому середовищі, зі змінами в організмі людини, які відбуваються у літньо-осінній період, а саме зниження його реактивності під впливом сонячного випромінювання, відпочинок в природніх умовах, зниженням кислотності шлункового соку.  Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально - орального механізму, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м’ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий „носій”.   Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об’єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування. 

Наявність збудників, їх розмноження в продуктах харчування не впливає на їх смакові якості. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних. Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб. 

Ураховуючи те, що з настанням літнього періоду зростає небезпека щодо захворюваності серед дорослих та дітей на кишкові інфекції  для попередження захворювання можна порадити:

  - Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов’язково мити руки з милом. Обов’язково мити руки після відвідування туалету, слікувати, щоб ці правила виконувала  дитина.

- Не вживати м’ясні та молочні продукти придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб. 

- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі – використовувати  питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.

 - Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.

 - Hе вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості. 

- Не вживати в їжу незнайомі гриби, ягоди, трави та інші рослини. 

- При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип’ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском. 

- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни. 

- При купівлі будь-якого харчового продукту у торговельній мережі споживач має право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку реалізованої продукції. 

- При подорожуванні не рекомендовано годувати дітей продуктами, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м’ясні салати, паштети інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні). 

- На відпочинку без організованого харчування слід виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м’ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом. У випадку виявлення перших ознак шлунково-кишкових розладів у дитини необхідно терміново звернутись до лікувальної установи. Не рекомендовано займатись самолікуванням.

При груповому відпочинку, скупченнях людей хворого  з шлунково-кишковими розладами необхідно ізолювати від інших людей до прибуття лікаря.

Загартування дітей водою в домашніх умовах

(поради для батьків)

У процесі загартування повітрям, сонцем, водою підвищується стійкість дитячого організму до змін у навколишньому середовищі. Загартування поліпшує обмін речовин, гарно позначається на роботі дихальної, серцево – судинної систем. Загартований організм легше переносить фізичне і розумове навантаження.

Загартування  дитини водою починайте із щоденного прохолодного вмивання. Температуру води через кожні три дні знижуйте на 1 °С, доводячи її до +11 °С . Запропонуйте дитині вмити обличчя, руки, шию, груди та ноги.

Улітку дуже корисно вмивати дитину водою з природних джерел: колодязів, чистих проточних струмків, де температура води, як правило, не буває нижчою за 10 – 12 °С.

Умивання доцільно поєднувати із полосканням  рота і горла відварами трав, що мають протизапальну дію (листя шавлії, малини,  евкаліпту, квіти нагідок, трави фіалки, звіробою, ромашки), або просто підсоленою водою (2 столові ложки солі на 3 літри води). Такими ж настоями промивайте і ніс дитини.

Прохолодні вмивання корисні для дітей з нормальним станом здоров’я. Малят, які часто застуджуються, треба спершу підготувати до процедур.

Першим етапом є розтирання тіла грубою махровою рукавичкою – до почервоніння шкіри. Через тиждень - другий можна переходити до вологого обтирання. Рукавичку слід змочити у воді (температура – 30 °С, викрутити, а  у воду  додати морської солі. Якщо малюкові не подобається дотик мокрою холодною рукавичкою, температуру  води можна залишити на рівні 20  °С.

Добре впливають на загартування організму контрастні ванни для ніг, ходіння по воді.

Ці   вправи будуть особливо цікавими для дітей, якщо Ви організуєте їх в  ігровій формі.